cat /usr/life > /dev/mind

Каховська трагедія

Вчорашній день живо нагадав перші дні війни. Те саме відчуття абсолютної нереальності і неможливості того, що відбувається. Це мій біль. Тому що частина мого серця знаходиться там, в дніпровських плавнях.

Огляд рюкзака Fram Equipment Tempo 50L

Поки що сходив з рюкзаком тільки один ПВД. Малувато, щоби скласти повне враження, але наразі я рюкзаком задоволений.

Роллтоп рулить. Вийняв фліску або куртку - зменшив об'єм, поклав назад або додав продуктів в дорогу - збільшив. Немає зайвого об'єму, рюкзак завжди відчувається збитим і не втрачає форму.

Блискавка по периметру спинки теж дуже зручна, і наявність чотирьох (!) бігунків - просто супер. Не розкриваючи верх, можна швидко дістатись до будь-якої речі в рюкзаку. У випадку з роллтопом це тим більш цінно. Зручно тримати всередині повербанк і випустити між бігунками кабель до телефону. Я так розумію, що трубка питної системи має виходити таким же чином. upd: Знайшов штатний отвір для трубки питної системи. Але через відсутність кишені поки не наважився використовувати рюкзак з системою.

Вдалий клапан. Невеличкий об'єм і регулювання по всім точкам кріплення не дають йому втрачати форму, валитись на бік. Фастекси на кожній стропі дозволяють відкинути клапан як вперед, так і назад. Неважливо, як поклали рюкзак - спиною вниз чи нагору - клапан відкриється зручно. До речі, фастексів в рюкзак додали дуже щедро. Не треба морочитись з щілинними пряжками. Зверху на клапані плетінка з резинки, я туди клав куртку, або фліс, коли знімав. upd: Гніздо одного з фастексів клапана на лицьовій стороні перевернуте. Воно знаходиться на вшитій петлі зі стропи, тож без хірургічного втручання пофіксити це не вийде.

Пояс. Широкий, м'який. Доволі місткі кишені з кожної сторони. З регулюванням пряжками з боків затягнути або розпустити пояс набагато простіше. Працює класно.

Лямки широкі і зручні. На моєму штурмовому рюкзаку Mammut лямка на одній стороні дуже давила ключицю (вони в мене трохи несиметричні). З цим рюкзаком такого не помітив. upd: Навантажив рюкзак трохи сильніше і знову відчув свою ключицю. Видно така вже анатомічна особливість. Треба слідкувати за вагою рюкзака, погратись з регулюваннями, і слідкувати за правильним розподіленням ваги на пояс. Лямки все одно видаються зручними. Прикольна мінімалістична грудна стяжка. Петлі зі стропи на кожній лямці, я так думаю, для підвіски спорядження. Мені було зручно іноді зачепитись за них великими пальцями і дати відпочинок рукам.

Спина. Каркас виглядає дуже просто, але ж він працює. Жодних незручностей не виявив. До того ж можна відрегулювати спинку по висоті. Зручна ручка для переноски. Вертикальна (!) і туди влазить вся долоня, а не три пальці.

Велика регульована фронтальна кишеня, вона ж переходить у просторі бічні еластичні кишені. Думав, через те що кишені не розділені, ними буде незручно користуватись, але наразі ніяких проблем з цим не мав. Плечі звісно втомлюються, але якогось вираженого дискомфорту не відчув. Півторачка води в бічну кишеню входить легко, літровий Platypus теж. Нижнього входу в кишені нема, але то не критично. Як сказав хтось із блогерів: "Попити води - це ритуал. Тож рюкзак можна і зняти." Щоби пити на ходу, є питні системи. В передній кишені тримав сідачку.

З недоліків. Кишені на лямках. Матеріал кишень приємний і еластичний. Але резинка, як на мене, ультракоротка. Щоби запихати туди телефон - Pixel 5, а він один з найкомпактніших зараз - треба прикласти значне зусилля і однією рукою цього не зробиш. Таке враження, що влазить він на межі розтягування резинки і щось ширше туди вже не поміститься. Дістати телефон з кишені теж буде непросто. А якщо пропхнути нижче резинки, то взагалі біда. Те ж саме стосується будь чого коротшого за кишеню. Для пляшки води вони замалі, для перекусу незручні. Що туди ще можна класти, поки не придумав. upd: В одній кишені поки оселився антисептик для рук. Завжди під рукою, не випадає, не заважає, не займає корисний простір в інших кишенях. Поки не впевнений, чи є для мене недоліком відсутність внутрішньої кишені на спинці. Я до них звик, але чи дійсно її відсутність створить незручності ще буду перевіряти.

Видно, що рюкзак проектували з увагою до деталей і великим досвідом за плечима. Його можна досліджувати, знаходячи нові і нові фішки або варіанти застосування вже відомих. З огляду на те, що деякі речі можуть бути неочевидними, хотілося б побачити інструкцію або докладний огляд від розробників з описом всіх функціональних елементів рюкзака і порадами з їх використання.

2022 в подорожах

2021 в подорожах

В 2021 трохи відтанули кордони. Вакцинація розсунула їх ще трохи, хоча й не так широко, як хотілося б. Дуже несподівано відвідав Пакистан та Індію. Обидві країни справили дуже сильне враження. В обидві дуже хочеться повернутись. В Пакистані насамперед походити треки на півночі, подивитись на реально високі гори зблизька. А Індія - взагалі непахане поле. Я, можна сказати, трошки постояв в дверях і оглянув передпокій. Дуже насичена подорож до Бразилії. Довгоочікувані відвідини Пантаналу і суператмосферна подорож пароплавом в гамаку по могутній Амазонці. Капоера в Сальвадорі і монументальна архітектура Бразиліа - сподобалось все!

Підсумки 2021 року.

• 8 країн (транзит не рахую): Пакистан, Турція, Грузія, Іспанія, Вірменія, Бразилія, ОАЕ, Індія;
• 2 нових країни: Пакистан, Індія;
• 74 дні за кордоном (включаючі дні від’їзду і повернення);
• 38 перельотів, більше 70 тисяч кілометрів, 26 аеропортів в 9 країнах світу.

Походи.

Традиційний похід на каяку в дельту Дніпра. В цьому році комарі виписали мені таких люлів, що мені довелося більшу частину часу просидіти в наметі. На москітів рік був дуже багатий. Ніяких гір - це просто сором вважаю. Буду випрявлятись в 2022.

Вода.

В травні дівчата на базі запросили спробувати веслування в драгонботі. Якось воно закрутилося і весь сезон я проходив на тренування. З клубом взяв участь в 4 великих змаганнях, в тому числі в Кубку і Чемпіонаті України. Неоціненний досвід, взагалі перші мої спортивні змагання в житті. В жовтні у складі команди київського клубу "Буревісник" зайняли друге місце в осінньому марафоні. Я добре подихав свіжим повітрям і потім майже два тижні провалявся із запаленням трахеї.

Каяк відійшов на другий план, бо не дуже вистачало сил і часу. Не забуйваймо, що в моє життя повернулись подорожі. Проте я все одно добре покатався. В лютому отримав нове весло - Werner Camano. Тащуся від нього, і уже не уявляю як ходити довгі дистанції без нього. Взяв участь у Водному Рогейні 2021. До призів ще далеко, але змагання були просто крутезні. Орги проявили просто диявольску винахідливість у виборі місць КП через наближеність до населених пунктів. Шукаючи завітні компостери і продираючись через суцільні зарості комишу і очерету я відчув весь спектр емоцій від ейфоріїї до всепоглинаючої люті. Ну, і як завжди, вишенька на торті - веслування наодинці в нічних плавнях. Весь час згадував пригоди Кукурузо :) Хто в темі - зрозуміє.

Встиг трошки покаячити в Сальвадорі в Бразилії, а також в Kerala Backwaters в Індії. Ще дві точки на моїй каякерській мапі світу.

Довга дорога з Індії додому

Про самостійні стикування рейсів.

Мав летіти з Делі до Абу-Дабі рейсом IndiGo і наступного дня з Абу-Дабі до Одеси Wizz.

За день до вильоту зробив ПЛР тест в аеропорту за 500 рупій (~180 гривень). В день вильоту за 5 годин до відправлення зробив швидкий ПЛР тест в аеропорту за 3500 рупій (~1260 гривень) - вимога ОАЕ для перельотів з Індії.

На попередній перевірці документів перед стійками реєстрації дівчина спитала чи маю я візу для в'їзду в ОАЕ. Я відповів, що віза українцям непотрібна. Вона сказала, що має проконсультуватися з начальством. Повернулася зі своїм босом, який повідомив, що так, правда, українцям віза не потрібна, але Абу-Дабі днями викатив нові правила, згідно з якими будь-який транзит через Абу-Дабі для подорожуючих з Індії заборонено. Мої посилання на Тіматик і те, що це не зовсім транзит, їх не переконали, але вони сказали, що запросять Абу-Дабі ще раз на предмет виключень з цього правила.

Надія помирає останньою, але коли менеджер повернувся, все ж таки сконала. За його словами мені не дозволять посадку і показав листування в месенджері, де інша сторона навіть наводила фотографії якоїсь інструкції, що підтверджували заборону. Тут мені крити було абсолютно нічим. Ба більше того, в мене навіть доступу до Інтернету не було, щоб щось накопати у свою підтримку.

На моє питання, які в мене є варіанти, мені запропонували поміняти квиток на рейс до Дубаю. Мовляв там немає таких правил і в'їзд мають дозволити. Пообіцяли уточнити, і через хвилин 15 підтвердили, що так, можна летіти в Дубай. Рейс прибував близько 3 години ночі, тож у мене було достатньо часу, щоб доїхати до Абу-Дабі і встигнути на свій літак до Одеси о 15:20.

Мені виділили співробітника авіакомпанії, що провів мене до каси IndiGo і пробив мені зміну квитка без черги. Навіть з цим прискорювачем процес зайняв близько години. Касу постійно штурмували індуси, котрим вкрай необхідно було купити квиточки або вирішити інші питання. Одного разу привели ще одного хлопака, якому показали на мене і сказали, мовляв, он ми навіть білого містера транзитом не пустили, що тобі ще треба? Врешті решт, відваливши значну суму грошей, я отримав квиток в Дубай. Це в мене ще був flex тариф, інакше заплатив би ще більше.

Окей, квиток є. Але на цьому проблеми не скінчились. Відправлення рейсу через 4 години після рейсу до Абу-Дабі і мій швидкий тест ставав недійсним. Тож довелось іти і робити його ще раз. Навіть вийти з терміналу я зміг тільки хвилин через 20-25, навернувши коло через весь зал вильотів і спробувавши 4 чи 5 гейтів. При цьому на кожному мене люб'язно відправляли на наступний. І тільки повернувшись в касу я з'ясував, що для виходу потрібно, щоб співробітник авіакомпанії під підпис провів мене через охорону. Замкнувши коло на стійки реєстрації IndiGo я дізнався, де є вихід на якому має бути вже чувак з IndiGo, що виводить таких же щасливчиків як я.

Годинка в щільному гурті з сотеньки індійских роботяг і ще 3500 рупій дали мені змогу знов підставити носа під ватну паличку. Ще через годину отримав результат і зареєструвався на рейс в Дубай. При цьому зміна вже змінилася, і на перевірці знову з'ясовували, чи пустять мене до емірату.

Добре, що була змога зайти до бізнес-зали, трохи перекусити і перепочити. 6-7 годин нервів, біганини і стояння в різних чергах трошки мене знесилили. Аеропорт в вечірні години нагадує вулиці старого Делі, хто був - знає, як воно )

По прильоту в Дубаї мав здати ще один тест, вже четвертий (!) за два дні. Добре хоч безкоштовний. Організація черги на тест просто жахлива. Кілька сотень людей, загнали в довгий коридор, розділивши на 3 черги, з яких по черзі пускали партію людей до кабінок тестування. При цьому кабінки розташовані вздовж коридору, тож в перші шикується черга, а до останніх взагалі ніхто не доходить і тестувальники там нудьгують і длубаються в носі. Ця черга також з'їла близько години часу. Треба відмітити, що в Абу-Дабі тестування було організоване сильно краще.

На паспортному контролі взагалі ніяких питань. Ба, я навіть форму не заповнював. Вірніше я її заповнив для Абу-Дабі для початкового маршруту, але проблем ніяких з цим не було.

Метро до Ібн Баттута (як раз відкрилося, поки в черзі стояв) і автобус на автовокзал в Абу-Дабі. Звідти міський автобус в аеропорт. Квиткові термінали в Абу-Дабі не приймають картки (жодний з терміналів не працює), тож тут довелося зняти кеш. На автовокзалі в банкоматі були тільки 500-ки, пішов за 100-кою в найближчій молл. На вході спитали ПЛР, але коли почули, що мені потрібен АТМ, пропустили і так. В автобусі дозволено використовувати тільки половину місць. Пустили трьох людей (я був третім), інші залишилися чекати наступний автобус через годину.

В аеропорту як раз відкрилася реєстрація на рейс Wizz у Москву. За відчуттями мало не половину літака не зареєстрували через відсутність обов'язкового ПЛР тесту. Величенька група тусувалася біля мене, тож я мав змогу насолодитися їх праведним гнівом, теоріями заговору і просто ниттям. При цьому з деяких персонажів так перла ота столиця, що я навіть потішився, що араби їх так нагло обломали. Хоча кілька годин тому сам був у схожій ситуації. Забігаючи вперед скажу, я не бачив, щоб на реєстрації на рейс в Одесу когось відправили зі стійки, а завантаження літака було відсотків 70.

Наш рейс затримали на три години, літак чомусь затримався в Кутаісі. Після реєстрації посидів в лаунжі. Різниця між післяобідньою годиною цього разу і вавилонським стовпотворінням зранку по дорозі в Індію була разюча.

Ще згадаю, що у мене було безповортне бронювання в Holiday Inn Abu Dhabi на ніч транзиту. Ще в Делі написав їм листа, пояснив ситуацію і попросив не чарджити мене за цей стей. Відмінити не зміг, застосунок і сайт видавали помилку. Наступного ранку списали з картки гроші, але пізніше прийшов лист-відповідь, в якому готель пообіцяв повернути кошти на картку, за що їм величезна подяка.

Висновок простий і очевидний. Якщо вже плануєте самостійні стиковки в ці скажені часи, то будьте готові, що все полетить під три чорти. Майте запас грошей і який-ніякий план дій на випадок провалу.

Водний рогейн 2021

Минулої суботи взяв участь у ювілейному 10-му водному рогейні, що проводиться херсонським КСО "Суворовець". Центр змагань цього року знаходився в місті Херсон, на спортивній базі Динамо, що у 3-му затоні.

Цього року підготовка залишала бажати кращого через те, що в травні-червні перевагу віддав веслуванню на драконі і підготовці спочатку до Кубку, а потім до Чемпіонату України. Останній проходив тижнем раніше в Києві.

Тим не менш, вдалося трішки покращити свій минулорічний результат. Цього року вже не експериментував з перетягуванням каяка суходолом, але розіграв свій козир гайнувши через зарослий єрик, що був развідав майже напередодні змагань. Погода була поблажливішою, сонце часом ховалось за хмари і не пекло так сильно, як минулого року. Проте вітер на Дніпрі перед злиттям зі Старим Дніпром видав мені гарного прочухана з хвильками під півметра. Зопалу вискочивши на русло я навіть фартук не натягнув, тож мав задоволення пару разів впіймати хвилю прямісінько у кокпіт. Добре ще, що дуло прямо в лице, а то б міг так легко і не відбутися.

Маю надію, що трішки покращив техніку. Більше працював спиною і старався не опускати руки. Вони, звісно, з часом опускалися самі від утоми. Але тільки-но згадував і підіймав вище - одразу ставало легше.

Через близкість району змагань до населених пунктів, доволі істотний трафік човнами і велику кількість рибалок, всі КП були добре заховані. Часом надто добре, що зробило взяття КП значно складнішим, але і змагання в свою чергу стали цікавішими. Досі здригаюсь, як згадаю страшний єрик на КП в Пудовій протоці. Часом здавалось, що єрик безповоротно загубився суцільному масиві комишу. І тільки бадьора лайка інших команд попереду і позаду сповіщала, що напрямок вірний :)

Без помилок цього року також не обійшлося. Два складні КП залишив на останок, але не врахував, що затемна брати їх буде надто складно. Після нічних пошуків простішого КП в озері Кругик, по вищезгадані КП я вже не пішов. Через те фінішував на годину раніше, бо поблизу досяжних КП вже не залишилося.

Всього пройшов 58.3 км за 11 годин. Плюс ще по 4 кілометри своїм ходом з бази до старту і з фінішу до бази. Цього разу в наметовому містечку не залишався. Не тільки тому, що було близько до бази і можливості спати в своєму ліжку. А й тому, що наступного дня по обіді відлітав у подорож до Туреччини і мав встигнути на літак.

Як завжди - крутезний івент з крутезними організаторами і учасниками. З нетерпінням чекатиму чергового Водного рогейну наступного року. А поки що - маю над чим працювати :)

TID 2021 скасовано

Міжнародний тур по річці Дунай (Tour International Danubien, TID) цього року, як і минулого, скасовано через пандемію коронавірусу.

Співпадіння, але буквально вчора я згадав про цю регату і вирішив спробувати цього року взяти участь в одному з етапів. З точки зору організації і логістики найпростішим етапом є Румунія. Але з огляду на обмеження через пандемію обирати, скоріш за все, довелося б між Болгарією і Сербією.

Так чи інакше, сьогднішній анонс позбавив мене необхідності обирати і вирішувати непрості задачі з доставки вовка, кози і капусти себе, каяка і машини до місць старту/фінішу етапу.

Dear TID friends,

Although it is terribly difficult for us, we have to face reality: due to the current and not yet foreseeable pandemic situation, we have to cancel the TID again. 125 participants have registered so far, of which more than 30 wanted to do the whole tour ....

As in 2020, the German TID Association, in agreement with the German Canoe Association, has to cancel the German section of the TID for 2021 and we also have to stop organisational work for the whole TID.

...

Повний текст тут. Офіційна сторінка заходу - https://www.tour-international-danubien.org/.

Туристична віза в Пакистан для українців on-line

Перед новим роком побачив новину про дешеві квитки з міст України до Пакистану на рейси Pegasus Airlines. Я почав цікавитись Пакистаном ще у 2019 році, і порівняно з тими цінами, що я бачив раніше, ця ціна була ну просто дуже низькою. Але через непевну ситуацію з вірусом і кордонами вагався я ще цілий тиждень. Квитки з продажу не зникли, тож я це сприйняв як знак і квитки купив. Тим паче, що знайшов кілька відгуків від туристів, які восени 2020 року успішно отримали візу і зганяли в Пакистан.

Українцям для в'їзду в Пакистан потрібна віза. Але і тут зорі зійшлися. Зовсім недавно Пакистан розродився і значно полегшив візовий режим для більшості країн світу. Громадяни 50 країн теперь взагалі мають змогу отримати візу по прибуттю. Україна в перелік цих країн, нажаль, не потрапила, але і для нас доступне оформлення туристичної візи онлайн.

Віза оформлюється на сайті https://visa.nadra.gov.pk/. Потрібно створити обліковий запис і створити нову заяву на отримання візи. Із заповненням анкети не має виникнути ніяких проблем. Ось, для прикладу, що я обирав/заповнював по деяких пунктах:

• Visa Category: Tourist/Visit
• Visa Sub-category: Individual (less Than 3 Months)
• Application Type: Entry
• Visa Type: Single Entry
• Visit Purpose: Tourism
• Allowed Visa Duration: 1 Month
• Country: Ukraine
• Mission: Kyiv

По працевлаштуванню вказав, що я самозайнятий. Ніяких підтверджуючих документів не надавав.

• Personal Circumstances: Self_employed

Далі потрібно було перелічити всі закордонні поїздки за останні 3 роки. Тут було трохи легше, наж зазвичай, бо 2020-й був не дуже багатий на подорожі. Не в курсі за поїздки в Ізраїль. Якщо були - провентилюйте це питання окремо.

Інформація про готель і місця перебування в країні - тут теж все просто. Я так розумію, що на питання "Will you visit Azad Jammu and Kashmir?" краще відповідати "ні". Для відвідин регіону потрібні спеціальні дозволи, без поняття наскільки радо їх видають іноземцям і чи видають взагалі.

З документів завантажив скан першої сторінки закордонного паспорта, фотографію (вимоги вказані на сайті; вийшло завантажити не з першого разу), неоплачене бронювання з Booking.com в якості [Letter By Sponsor/Hotel – Letter By Operator (recog. By Dept. Of Tourist Services)] і роздруківку авіаквитків як Other document.

Після цього оплатив збір за обробку заяви - 35 доларів США. Оплатив карткою на сайті без проблем.

Заявку відправив і оплатив 7 січня. 13 січня вранці прийшов лист про те, що візу схвалено. Дати в заявці вказував по датам авіаквитків, проте візу дали на 30 днів з коридором 3 місяці рахуючи з дати видачі візи (13 січня - 12 квітня). На форумах читав, що декому дають візу чітко під дати поїздки. Я ж вирішив скористатись шансом, поміняв зворотній квиток і подовжив термін поїздки з початкових 4 днів до 8. Ніяких питань на кордоні чи під час поїздки у посадовців щодо цієї невідповідності не виникало.

Візу завантажив з особистого кабінету на сайті. Аркуш формату А4 з QR-кодом, фото, інформацією і машиннозчитувальною зоною знизу (як на першій сторінці паспорта). Візу роздрукував на чорно-білому принтері в одному екземплярі. Його вистачило на всю поїздку. На візу при в'їзді ставлять штамп. Потім її вимагають при заселені у готелі, при оформленні sim-картки тощо. Тож до цього листочка варто ставитись уважно і не губити.

Весь процес дуже простий і ненапряжний порівняно з тим, що було ще рік-два тому. Місцеві розповідали, що зараз в уряді сильно лобіюють розвиток туризму в країні, тож спрощення візового режиму - це закономірність. Розробляються туристичні маршрути, реставруються пам'ятки архітектури. Процес іде повільно, але він іде, що не може не тішити.

Моє нове весло - Werner Camano

Минулого понеділка отримав, а на вихідних вперше випробував на воді своє нове весло.

Werner Camano, мабуть, найпопулярніше весло для туристичного каякінгу в світі. Намагався придбати весло в Україні. Єдиний продавець два місяці кормив мене "вже-скоро-наступної-неділі" в очікуванні поставки зі США. Потім виявилось, що найбільш ходової, на мою думку, моделі з прямим шафтом і скловолоконними лопатками в поставці не знайшлося :( Тож я замовив весло в США. І тут я навіть виграв, бо наприкінці січня після закінчення новорічних свят асортимент магазинів поповнився і мені було з чого вибирати. До того ж, навіть після сплати мита і ПДВ фінальна ціна вийшла нижчою, ніж в Україні. А після того, як в одному з магазинів я побачив весло в кольорах Mountain Blue з лімітованої серії, ні про які інші варіанти вже не йшлося. Поєднання води і гір - це прямо те, що лікар прописав.

Весло насправді круте. Жорстке, дуже передбачувано веде себе у воді, ніяких вібрацій навіть при найсильніших гребках (upd: вібрації, звичайно, є, але вони на порядок менші). Ні найменшого люфту в місці з'єднання. Різниця з моїм Carlisle Magic відчутна. Про різницю у вазі навіть не варто казати - Camano на третину легше. Десь читав розрахунки про те, скільки еквівалентних тонн каякер перекидає руками під час довгих дистанцій. Тож втрата майже 400 грамів мене тішить. А ще це весло - просто витвір мистецтва. Саме усвідомлення, що володієш такою цяцею, вже приносить задоволення. На воді іноді зупинявся просто помилуватись грою сонячних променів на лопатках.

Відгуки, в яких автори казали, що витрати на технологічне весло однозначно того варті, були абсолютно правдивими. Одна з найвдаліших покупок цього року so far.

Невдалий апгрейд

Попередня версія блогу була віртуозно втрачена під час невдалого апгрейду системи. Очевидно, що ніяких бекапів я не зробив. Тож працюю над новою версією.

P.S. Google кеш рулить!

2020 в подорожах (?)

Про 2020 можна писати багато. І в той же час похвалитись особливо нема чим. Для мандрівників минулий рік видався повним дном. В мене відмінилась пара великих запланованих подорожей і трошки маленьких, але на щастя збитки були мінімальними. Щось повідміняв, бо умови дозволяли; за щось чарджбеком повернув, щось переніс на наступний рік. Маю надію, що в 2021 вдасться відірватись на цьому терені за згаяний час.

Підсумки 2020 року.

• 2 країни (транзит не рахую): Польща, Словаччина;
• нових країн не відвідував;
• 9 днів за кордоном (включаючі дні від’їзду і повернення);
• 4 перельоти, майже 4 тисячі кілометрів, 3 аеропорти в 3 країнах світу.

Походи.

Єдиний похід в цьому році: зганяв на каяку з однією ночівлею вниз по Дніпру. В січні злітали з другом в Польщу і зайшли на дві вершинки – Skrzyczne і Czupel – одноденними виходами. Не зовсім похід, але встигли трошки хапнути зимових гір. Хто ж знав, що в цьому році вони залишаться єдиними підкореними вершинами.

Вода.

Каяк цього року був моєю основною розвагою і профілактикою проти з’їзду даху. В лютому наступив на жабу і придбав сухий костюм (вітчизняний, до речі, від Ордани). Тож сезон відкрив в тому ж таки лютому місяці. В березні бахнув локдаун і наступного разу на воду я вийшов лише в кінці травня. В липні взяв участь в щорічному Водному Рогейні 2020, де зайняв не останнє місце і просто класно провів час. В кінці липня травмував пальці і більше двох тижнів відпочивав на березі. В грудні зрозумів, що до тисячі кілометрів за рік лишилось вього нічого, піднапрягся, і тепер маю круглу цифру, щоб хизуватись перед друзями :)

2019 в подорожах

2019 рік трохи змазався в моїй пам’яті. Але згадати все одно буде що. В першу чергу це буде моя перша навколосвітня подорож, доволі швидка, але від того не менш захоплююча. Самостійна подорож на Філіпіні за неймовірно смішні гроші взимку і найвищий хмарочос світу в Дубаї по дорозі. Перший в житті візит в сауну, і не деінде, а прямо в Хельсінкі – серці Фінляндії. Дуже крута поїздка на схилі року в Таїланд. При чому традиційному вже відпочинку на Пангані передувала доволі інтенсивна мандрівка на північ країни. Ми навіть в М’янму встигли заскочити. І нарешті подивились таки Бангкок. Знову відвідав GeeCon у Кракові, а також встиг пару разів зганяти в Гамбург у відрядження.

Підсумки 2019 року.

• 12 країн (транзит не рахую): ОАЕ, Філіпіни, Польща, Фінляндія, Турція, США, Гонконг, В’єтнам, Німеччина, Катар, Таїланд, М’янма;
• 5 країн відвідав уперше: ОАЕ, Філіпіни, В’єтнам, Катар, М’янма;
• 83 дні за кордоном (включаючі дні від’їзду і повернення);
• 42 перельоти, майже 90 тисяч кілометрів, 29 аеропортів в 13 країнах світу.

Походи.

Цього року похвалитися можу мало чим. В січні зганяли з хлопцями в Сколе, щоби спробувати піднятись на гори Парашка і Лопата. Перший мій зимовий вихід в гори. На початку жовтня упіймав останні дні бабиного літа і пішов у водний похід на каяку по дельті Дніпра з двома ночівлями. В жовтні ж в рамках навколосвітньої подорожі погуляв в ЛА від знаку Голівуд, через голівудський резервуар, через оглядовий майданчик над Hollywood Bowl і Runyon Canyon Park. Певен таку прогулянку можна вважати самостійним треком. Через кілька днів уже у Гонконгу виконав давню мрію і піднявся пішки до Великого Будди. Я йшов черел пік Лантау, а спускався евакуаційним шляхов вздовж канатної дороги. Нескінченна кількість сходів наділила мене приємним болем в ногах, так шо я майже неділю ходив раскорякою. В Чіанг Маї ми пройшли шлях монахів (Monks Trail) до храму Phrathat Doi Suthep в обох напрямках. І збігав на гору Као Ра на острові Панган.

Відкриття року.

Затока Лан Ха у В’єтнамі. Фінська сауна і холодна травнева купіль у Білому морі. Смачнючі бейгли на сніданках в хостелі на бульварі Голівуд. Чіанг Рай (файне містечко) і річкові автобуси Бангкоку. М’янма (лише легенький дотик, але неодмінно хочется повернутись).

Вода.

Цього року я відкрив сезон в червні. Але після першого виходу на своєму каяку наступний раз був аж в серпні місяці (не розумію як так сталось). Але вже потім я катався частіше, а на початку вересня взагалі заїхав в Херсон більш ніж на тиждеть і виходив на воду через день-два. Спробував прокат каяків в Одесі і відчув що таке бовтанка на морі (позеленів пару разів :). Ну і вишенькою на торті став водний похід (поки що скромний) по рідній дельті Дніпра. Також трошки покаячив в затоці Лан Ха у В’єтнамі (не така туристична сусідка відомої затоки Ха Лонг). Ото було круто!

400

7 грудня 2019 року відбувся мій чотирьохсотий “політ на мітлі”.

147 аеропортів в 54 країних світу. 38 днів у повітрі і майже 550 тисяч кілометрів. Далі буде :)

2018 в подорожах

2018 виявився неочікувано багатий на мандрівки, включаючи далекі країни. Неочікувано, бо я практично нікуди не виїзджав аж до кінця вересня. Тільки в січні був невеличкий тур по північному заходу Балканського півострова, конференція GeeCON в Кракові з маленьким турне польскою Силезією і короткий візит в Румунію в серпні.

Підсумки 2018 року.

• 16 країн (транзит не рахую): Польща, Данія, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Словенія, Угорщина, Чехія, Румунія, Франція, Німеччина, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Швеція, Таїланд;
• 6 країн відвідав уперше: Хорватія, Словенія, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія;
• 77 днів за кордоном (включаючі дні від’їзду і повернення);
• 53 перельоти, 122 тисячі кілометрів, 31 аеропорт у 18 країнах світу.

Походи.

В червні збігали Боржаву з двома ночівлями по наших Карпатах з колегами. В травні лайтово прогулялись по горах в районі Бєльско-Бяли з Давидом. На початку серпня зганяли з Ігорем в найкрутіший похід Роднянським хребтом на півночі Румунії. В жовтні я знов поїхав до Румунії і пройшов невеличкий маршрут по Немирі. Наприкінці листопаду пройшов частину Рутберн треку і Північне кільце Тонгариро в Новій Зеландії.

Відкриття року.

Словенія, похідна Румунія, Нью-Йорк, Сідней.

Вода.

В червні купив каяк - поліетиленовий Perception Expression 15. Купляв з рук, не без пригод, але все вийшло добре. Питання зі зберіганням в Одесі так і не вирішив, тож каяк поки що прописаний в Херсоні. Решту літа я, за можливості, ганяв на вихідні в Херсон і влаштовував денні тури дельтою Дніпра. Таких вилазок вийшло небагато, проте вони стали важливою частиною минулого літа і цілого року.

300

В п’ятницю 24 листопада 2017 року відбувся мій трьохсотий переліт на літаку.

121 аеропорт в 45 країнах. 24 доби в повітрі и майже 350 тисяч кілометрів. Далі буде :)

100

В суботу 15 лютого 2014 року відбувся мій сотий політ. Такий своєрідний ювілей. Подія для мене знакова і радісна – літати я дуже люблю.

57 аеропортів в 27 країнах. Більше тижня в повітрі і майже 100 тисяч кілометрів. Далі буде :)