2021 в подорожах
В 2021 трохи відтанули кордони. Вакцинація розсунула їх ще трохи, хоча й не так широко, як хотілося б. Дуже несподівано відвідав Пакистан та Індію. Обидві країни справили дуже сильне враження. В обидві дуже хочеться повернутись. В Пакистані насамперед походити треки на півночі, подивитись на реально високі гори зблизька. А Індія - взагалі непахане поле. Я, можна сказати, трошки постояв в дверях і оглянув передпокій. Дуже насичена подорож до Бразилії. Довгоочікувані відвідини Пантаналу і суператмосферна подорож пароплавом в гамаку по могутній Амазонці. Капоера в Сальвадорі і монументальна архітектура Бразиліа - сподобалось все!
Підсумки 2021 року.
- 8 країн (транзит не рахую): Пакистан, Турція, Грузія, Іспанія, Вірменія, Бразилія, ОАЕ, Індія;
- 2 нових країни: Пакистан, Індія;
- 74 дні за кордоном (включаючі дні від’їзду і повернення);
- 38 перельотів, більше 70 тисяч кілометрів, 26 аеропортів в 9 країнах світу.
Походи.
Традиційний похід на каяку в дельту Дніпра. В цьому році комарі виписали мені таких люлів, що мені довелося більшу частину часу просидіти в наметі. На москітів рік був дуже багатий. Ніяких гір - це просто сором вважаю. Буду випрявлятись в 2022.
Вода.
В травні дівчата на базі запросили спробувати веслування в драгонботі. Якось воно закрутилося і весь сезон я проходив на тренування. З клубом взяв участь в 4 великих змаганнях, в тому числі в Кубку і Чемпіонаті України. Неоціненний досвід, взагалі перші мої спортивні змагання в житті. В жовтні у складі команди київського клубу "Буревісник" зайняли друге місце в осінньому марафоні. Я добре подихав свіжим повітрям і потім майже два тижні провалявся із запаленням трахеї.
Каяк відійшов на другий план, бо не дуже вистачало сил і часу. Не забуйваймо, що в моє життя повернулись подорожі. Проте я все одно добре покатався. В лютому отримав нове весло - Werner Camano. Тащуся від нього, і уже не уявляю як ходити довгі дистанції без нього. Взяв участь у Водному Рогейні 2021. До призів ще далеко, але змагання були просто крутезні. Орги проявили просто диявольску винахідливість у виборі місць КП через наближеність до населених пунктів. Шукаючи завітні компостери і продираючись через суцільні зарості комишу і очерету я відчув весь спектр емоцій від ейфоріїї до всепоглинаючої люті. Ну, і як завжди, вишенька на торті - веслування наодинці в нічних плавнях. Весь час згадував пригоди Кукурузо :) Хто в темі - зрозуміє.
Встиг трошки покаячити в Сальвадорі в Бразилії, а також в Kerala Backwaters в Індії. Ще дві точки на моїй каякерській мапі світу.