Минулої суботи взяв участь у ювілейному 10-му водному рогейні, що проводиться херсонським КСО "Суворовець". Центр змагань цього року знаходився в місті Херсон, на спортивній базі Динамо, що у 3-му затоні.
Цього року підготовка залишала бажати кращого через те, що в травні-червні перевагу віддав веслуванню на драконі і підготовці спочатку до Кубку, а потім до Чемпіонату України. Останній проходив тижнем раніше в Києві.
Тим не менш, вдалося трішки покращити свій минулорічний результат. Цього року вже не експериментував з перетягуванням каяка суходолом, але розіграв свій козир гайнувши через зарослий єрик, що був развідав майже напередодні змагань. Погода була поблажливішою, сонце часом ховалось за хмари і не пекло так сильно, як минулого року. Проте вітер на Дніпрі перед злиттям зі Старим Дніпром видав мені гарного прочухана з хвильками під півметра. Зопалу вискочивши на русло я навіть фартук не натягнув, тож мав задоволення пару разів впіймати хвилю прямісінько у кокпіт. Добре ще, що дуло прямо в лице, а то б міг так легко і не відбутися.
Маю надію, що трішки покращив техніку. Більше працював спиною і старався не опускати руки. Вони, звісно, з часом опускалися самі від утоми. Але тільки-но згадував і підіймав вище - одразу ставало легше.
Через близкість району змагань до населених пунктів, доволі істотний трафік човнами і велику кількість рибалок, всі КП були добре заховані. Часом надто добре, що зробило взяття КП значно складнішим, але і змагання в свою чергу стали цікавішими. Досі здригаюсь, як згадаю страшний єрик на КП в Пудовій протоці. Часом здавалось, що єрик безповоротно загубився суцільному масиві комишу. І тільки бадьора лайка інших команд попереду і позаду сповіщала, що напрямок вірний :)
Без помилок цього року також не обійшлося. Два складні КП залишив на останок, але не врахував, що затемна брати їх буде надто складно. Після нічних пошуків простішого КП в озері Кругик, по вищезгадані КП я вже не пішов. Через те фінішував на годину раніше, бо поблизу досяжних КП вже не залишилося.
Всього пройшов 58.3 км за 11 годин. Плюс ще по 4 кілометри своїм ходом з бази до старту і з фінішу до бази. Цього разу в наметовому містечку не залишався. Не тільки тому, що було близько до бази і можливості спати в своєму ліжку. А й тому, що наступного дня по обіді відлітав у подорож до Туреччини і мав встигнути на літак.
Як завжди - крутезний івент з крутезними організаторами і учасниками. З нетерпінням чекатиму чергового Водного рогейну наступного року. А поки що - маю над чим працювати :)
Міжнародний тур по річці Дунай (Tour International Danubien, TID) цього року, як і минулого, скасовано через пандемію коронавірусу.
Співпадіння, але буквально вчора я згадав про цю регату і вирішив спробувати цього року взяти участь в одному з етапів. З точки зору організації і логістики найпростішим етапом є Румунія. Але з огляду на обмеження через пандемію обирати, скоріш за все, довелося б між Болгарією і Сербією.
Так чи інакше, сьогднішній анонс позбавив мене необхідності обирати і вирішувати непрості задачі з доставки вовка, кози і капусти себе, каяка і машини до місць старту/фінішу етапу.
Dear TID friends,
Although it is terribly difficult for us, we have to face reality: due to the current and not yet foreseeable pandemic situation, we have to cancel the TID again. 125 participants have registered so far, of which more than 30 wanted to do the whole tour ....
As in 2020, the German TID Association, in agreement with the German Canoe Association, has to cancel the German section of the TID for 2021 and we also have to stop organisational work for the whole TID.
...
Повний текст тут.
Офіційна сторінка заходу - https://www.tour-international-danubien.org/.
Минулого понеділка отримав, а на вихідних вперше випробував на воді своє нове весло.
Werner Camano, мабуть, найпопулярніше весло для туристичного каякінгу в світі. Намагався придбати весло в Україні. Єдиний продавець два місяці кормив мене "вже-скоро-наступної-неділі" в очікуванні поставки зі США. Потім виявилось, що найбільш ходової, на мою думку, моделі з прямим шафтом і скловолоконними лопатками в поставці не знайшлося :( Тож я замовив весло в США. І тут я навіть виграв, бо наприкінці січня після закінчення новорічних свят асортимент магазинів поповнився і мені було з чого вибирати. До того ж, навіть після сплати мита і ПДВ фінальна ціна вийшла нижчою, ніж в Україні. А після того, як в одному з магазинів я побачив весло в кольорах Mountain Blue з лімітованої серії, ні про які інші варіанти вже не йшлося. Поєднання води і гір - це прямо те, що лікар прописав.
Весло насправді круте. Жорстке, дуже передбачувано веде себе у воді, ніяких вібрацій навіть при найсильніших гребках (upd: вібрації, звичайно, є, але вони на порядок менші). Ні найменшого люфту в місці з'єднання. Різниця з моїм Carlisle Magic відчутна. Про різницю у вазі навіть не варто казати - Camano на третину легше. Десь читав розрахунки про те, скільки еквівалентних тонн каякер перекидає руками під час довгих дистанцій. Тож втрата майже 400 грамів мене тішить. А ще це весло - просто витвір мистецтва. Саме усвідомлення, що володієш такою цяцею, вже приносить задоволення. На воді іноді зупинявся просто помилуватись грою сонячних променів на лопатках.
Відгуки, в яких автори казали, що витрати на технологічне весло однозначно того варті, були абсолютно правдивими. Одна з найвдаліших покупок цього року so far.